Aлександра Зінчук

2023 наближається, Богоявлення, а в східному обряді — Різдво. 24 грудня один із українських військових розсилав електронну листівку з незвичайною Віфлеємською зіркою.Ще до свят ми встигли відправити нову посилку на фронт звичайним пасажирським транспортом.

Український водій навіть не хотів чути про оплату за перевіз посилки. Увечері повертаємося з Люблінського вокзалу. «Але в того водія були працьовиті руки», — шепоче волонтер. «Я не помітила, я звідусіль бачила жіночі нестримно чекаючі очі».
Цього року ми всі бачили багато зайнятих рук, багато тьмяних, але й рішучих очей. Минув рік, в якому розкрилася подвійність людської природи. Рік Каїна, з яким минає традиційне розуміння світоустрою.

Не так давно, повертаючись з України, ми проїжджали невеликі містечка і бачили запалені свічки біля православних храмів і церков. «Героя ховають», – пояснює водій. — Часто буває і два-три рази на день.

Ми не бачимо цих повсякденних образів смерті. В самій Україні не йдеться про добові поховання, про масові самогубства тих, хто не витримує життя в сильній напрузі. Про все, що доведеться сказати, але пізніше, тому що зараз потрібно зважити свої слова і вижити. Ці умови диктують новий порядок, у якому людина повинна знайти себе.
У 2022 році два нові позаземні мінерали були виявлені в метеориті з Сомалі. Їх назвали елаліт і елікінстантоніт. Ми все ще дуже мало знаємо про всесвіт і про себе, навіть якщо маємо дар називати імена.

І ось у 2022 я також пізнала дві нові, абсолютно небажані емоції, ні страх, ні жах, ні трепет. Щось набагато гірше, що важко визначити. У нас також почалися проблеми з називанням речей своїми іменами, ніби кожна мова вийшла за рамки значень.
Як сталося відкриття? Перебуваючи в Україні, я не завжди розрізняю ці двітривоги. Одна сирена говорить про початок атаки. Це сповіщення про те, що летять ракети. Скрізь, не знаєш де. Чи в будинок чиїхось батьків чи друзів, чи в дитячий садок, чи в будівлю, де ви зараз перебуваєте? Ви не знаєте. І ви мусите чекати з цим незнанням. До наступної сирени. А наступна буде знаком скасування першої тривоги або підтвердженням, що ракета летить до вас і пора пройти в укриття. Іншого почуття перебування в укритті я не відчувала і нікому цього не бажаю. Залишусь із відкриттям двох нових емоцій.

Перше відчуття, при звуках першої сирени, близьке до безпорадності та безмежного смутку. Для цілей цього прощання зі старим роком назвемо його Табула. Це не страх, не тривога, можливо, все разом. Напевно, це дуже індивідуально, як людина це переживає. Думаєш: напали, летять у небі, десь колись вдарять чи зб’ють. Ти не знаєш, куди летять кулі. Поволі починаєш розуміти систему оповіщення про небезпеку, що про напад вже знає вся країна.

У когось є додаток, хтось пояснює, що робити. Я трохи переживаю, що у мене немає цього додатку, тому що треба якось функціонувати в цій системі ще декілька днів.

Друге відчуття, при звуці другої сирени, назвемо його Раса. Щось на кшталт полегшення, що час очікування закінчився, бо є другий сигнал. З одночасною розгубленістю від подальшої безпорадності і водночас готовністю вкотре прийняти виклик і стати на захист правди. Згідно з інструкціями як діяти, ви повинні будете пройти до найближчого укриття. На шопінг немає часу. „У мене в рюкзаку немає води”, — подумала я і не тільки: „Навіщо мені стільки важкихкниг?”.

Тому що недостатньо один раз стати на захист правди після 24 лютого 22-го року. В такій ситуації нарешті розумієш, що для того, щоб жити по-справжньому, треба щодня, в різний час, стояти в правді. „Як ти себе почуваєш?” – частіше запитую в 2022. „Білий аркуш, чиста дошка, повне перезавантаження. Не знаю, як пояснити цей стан,” — пише мені з фронту друг-художник.

І я не знаю, як вам передати те, що ви, напевно, відчуваєте самі. Раптом все звичне закінчилося і доводиться починати все спочатку за складних обставин, цього разу не в тому позитивному сенсі „починати все спочатку”. Поки що в безглуздому сенсі. Ми повинні самі їх транслювати. Яким буде наступний рік? Яким буде наше майбутнє? Наш світ?

Ось, ми знову народилися. Не змарнуймо цей шанс. Побажаймо собі і всім, хто нас оточує, надзвичайної шляхетності, гідності та мужності нашим українським друзям, які щодня викликають захоплення тим, що попри всі негаразди мають сили творити добро. Без виправдань, без скарг, без жалю, без привілеїв першочерговості.

Зрештою, цей 22-й рік ми також можемо пам’ятати як час, коли примножувалося добро. Як ми будемо його використовувати у новому році? Чим ми заповнюватимемо чистий аркуш? Як виглядатиме наша tabula rasa?

30 грудня 2022 року
Aлександра Зінчук

Переклад з польської мови Анджей Тучапець