Strona główna/[UA] Фестиваль «Схід культури – Інші звуки»

[UA] Фестиваль «Схід культури – Інші звуки»

Фестиваль «Схід культуриІнші звуки» — це не тільки музика.
Перевір програму літературних прем’єр і зустрічей із письменниками!

«Східний експрес» — це цикл зустрічей і дискусій із митцями та інтелектуалами, зокрема з країн Східної Європи, та видавнича серія Майстерні культури, пов’язані з фестивалем «Схід культури – Інші звуки». Ось уже 8 років, відколи книжки найкращих письменників зі Східної та Центральної Європи мають свою польську прем’єру в Любліні! З учасниками дискусій у рамках «Східного експресу» ми зустрінемося на патіо кав’ярні «Балаган» по вул. Ґродзькій, 5a упродовж 7–10 липня, під час 15 фестивалю «Інші звуки» та вдев’яте під маркою «Сходу культури», тобто проєкту, реалізованого Національним центром культури з коштів Міністерства культури і національної спадщини та міськими органами самоврядування в Любліні, Білостоці й Ряшеві.

Під час липневих зустрічей фокус уваги буде зосереджено на українській літературі, а дискусії будуть пов’язані з тематикою книжок та соціально-культурним контекстом, у якому вони поставали. У програмі заходу знайдемо прем’єри видань таких авторів, як Ігор Померанцев, Лесь Белей, Аґне Жаґракалите, Вано Крюґер чи Янкев (Яків) Глатштейн.

Видавничі прем’єри, зустрічі, дискусії:

Прем’єра книжки: Ігор Померанцев «КГБ та інші вірші» у перекладі польською з російської Збіґнєва Дмітроци. З перекладачем розмовлятиме Маґдалена Кіцінська.

«КГБ та інші вірші» вірші Ігоря Померанцева переважно лапідарні, рідко трапляються твори, довжина яких перевищує кільканадцять рядків. Іншою їхньою характерною рисою є майже всеприсутня іронія та самоіронія, а іноді сарказм. Нерідко це мініатюрні новели, засновані на справжніх та вигаданих подіях. Поет, немов актор, втілюється в ролі своїх героїнь і героїв: самотньої пенсіонерки, пацієнтки психіатричної лікарні, директора будинку людей похилого віку чи лабораторної миші. Він не уникає тем складних, буденних, таких як невиліковна хвороба, пандемія, багаторічне ув’язнення, старість, смерть чи війна. Книжку завершують зворушливі вірші, написані після початку російського вторгнення в Україну, з якою автор, що живе в еміграції, пов’язаний біографічно і духовно.

Ігор Померанцев (нар. 1948 року в Саратові) – письменник, журналіст, дисидент за часів СРСР. Виріс і закінчив університет у Чернівцях. Від 1978 року живе на Заході: у Німеччині, Великій Британії, Чехії. Понад 40 років працює на російськомовних радіостанціях: BBC, Радіо Свобода. Автор кільканадцяти книжок прози, есеїв, лірики. У літературі працює з чотирма стихіями: водою (книжка про вино «Червоне сухе», українське видання — «Винарні»), землею («Czernowitz, Черновцы, Чернівці»), повітрям (радіощоденник «Ви мене чуєте?») та вогнем (любовна лірика «Homo Eroticus»). Його вірші та прозу перекладено, зокрема, українською, англійською, польською, чеською, німецькою мовами. Зняв кілька документальних фільмів, зокрема про війну на сході України («Шов. Психолог на війні» та «Ампутація»). Постійний учасник літературного фестивалю «Meridian Czernowitz».
7 липня 2022 (четвер) | 12.00–13.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька, 5a, Люблін

Прем’єра книжки: Лесь Белей «Дзеркальний куб» у перекладі польською з української Богдана Задури. З автором і перекладачем розмовлятиме Моніка Островська.
«Дзеркальний куб» на перший погляд вірші Леся Белея справляють враження досить традиційних і симпатичних у своєму ліризмі. Якщо, однак, вчитатися в них глибше, можна помітити в них намагання охопити повноту людського досвіду: захоплення віршем дедалі новіших теренів, починаючи від географічної й темпоральної експансії і завершуючи культурною. Захоплення викликає ерудиція цього поета. Дослідження світу супроводжується дослідженням власного нутра: часто тут можна зустріти витерті (чи затерті) тропи або метафори, але це перше враження є хибним, бо вони обігруються спритно й докладно. Автор зберігає над ними повний контроль і не впадає в сентиментальність. «Дзеркальний куб», за духом немовби класицистичний, насправді є авангардним.

Лесь Белей (нар. 1987 року в Ужгороді) – письменник, перекладач, мовознавець. Живе в Києві. Вивчав україністику в Ужгородському університеті та англійську філологію у Вроцлавському університеті. Працює в Інституті мовознавства ім. О. Потебні НАН України. Автор трьох збірок віршів: «Son et Lumiere. Листи без відповіді» (2007), «Дзеркальний куб» (2012), «Книга про ліс» (2016) та книжок прози «Ліхіє дев’яності. Любов і ненависть в Ужгороді» (2014) та «План порятунку України» (2018). Лавреат премій «Дебют» (2008) і «Смолоскип» (2011). Його вірші перекладено англійською, польською, чеською, грецькою та сербською мовами.

7 липня 2022 (четвер) | 17.00–18.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька, 5a, Люблін

Прем’єра книжки: Аґне Жаґракалите «Клара. Bande dessinée» в перекладі польською з литовської Зузанни Мрозік. Із авторкою та перекладачкою розмовлятиме Пауліна Цюцька.
«Клара. Bande dessinée» Голодна напівсирота? Наркоконтрабандистка? Жертва місцевого хулігана? Авторка коміксів? Клара? Кларця? Кларочка? Ким вона є? Однією з них? Усіма водночас? Чи мистецтво й уява допоможуть їй справитися з дійсністю? Роман про ситуацію мешканки Центральної Європи у світі Заходу. Про зранену дитину в світі дорослих. Про прагнення звільнитися від того, що обтяжує. Про минуле, яке наступає на п’яти. Про роботу над собою й утечу від себе. Про прагнення інтеграції та постійний розпад. А також про дуже смачні вареники.

Аґне Жаґракалите (нар. 1979 року в селі Пуоджяй у Пасваліському районі в Литві) — литовська поетка, романістка, колумністка. Вивчала литовську філологію у Вільнюському педагогічному університеті. У 2003–2005 роках працювала в культурному тижневику «Literatūra ir menas». Від 2004 р. живе у Брюсселі. Авторка чотирьох поетичних збірок та двох романів. Лавреатка багатьох престижних литовських літературних премій. Її твори перекладали англійською, французькою, німецькою, словенською та італійською мовами. У Польщі вірші Аґне Жаґракалите друкувалися на шпальтах часописів «Arteria», «Borussi, «Pism, «Tekstualiта «Tygiel Kultury». У 2019 році з’явилися дві поетичні книжки Жаґракалите у перекладі Аґнєшки Ретбялковської: «Вірші з Брюсселю» і «Власне». За збірку «Власне» поетка була номінована на звання Європейської поетки свободи 2020.

8 липня 2022 (п’ятниця) | 12.00–13.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька, 5a, Люблін

Прем’єра книжки: Вано Крюґер «Останній поцілунок Ілліча» в перекладі польською з української Богдана Задури. З автором і перекладачем розмовлятиме Войцех Шот.

«Останній поцілунок Ілліча»«Як всесвітньою мала бути революція, так всесвітньою є поезія Вано Крюґера, не тільки тому, що в ній з’являється і Кремль, і Білий Дім, Ватикан і Стамбул, Варшава, Берлін, Львів, Сараєво і Вежі-близнюки, Мао і Радован Караджич, Фройд і Ктулху. Останній — це непоганий привід, щоб говорити про лавкрафтівський жах деяких віршів — як хоча б «Хімічного шлюбу», присвяченого Єлизаветі Баторі, Кривавій графині з Чахтиць, що вважається найбільшою серійною вбивицею в історії. Страхіття, нагромаджені в поезії Крюґера, що часто контрастують із ідилією, яка їх зовсім не передбачає, дозволяють читачеві пережити щось на кшталт катарсису — не кожна поезія може це запропонувати» — Богдан Задура.
Вано Крюґер (справжнє ім’я — Іван Коломієць, нар. 1976 року в Києві) — випускник Києво-Могилянської академії, політолог. Один із найскандальніших поетів у сучасній українській літературі, що визначає свій стиль як некрокомунізм. Автор поетичних збірок: «Ніжна посмішка Берії» (2010); «Зіґґі Фрейд & Ктулху» (2014), «Вертеп на Куренівці» (2015), «Прощальний поцілунок Ілліча» (2015), «Цебер без дна (2020).

8 липня 2022 (п’ятниця) | 17.00–18.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін

Літературний сніданок. Дискусія під назвою «Привласнення культури — різні шляхи досягнення національної ідентичности»
Творці з України та Білоруси поміркують про нову модель ствердження національної культури, прояви громадянського спротиву в публічному та приватному просторі, боротьбу за національну мову та творення нових ідентичнісних наративів. Розмова про деколонізацію — як в Україні, так і на світі, в контексті ревізії «імперського знання», а також ситуації білоруського суспільства на батьківщині та в еміграції.

Розмовлятимуть: Микола Рябчук, Наталка Білоцерківець, Зміцер Вайновський, Губерт Лашкевич
9 липня 2022 (субота) | 11.00–12.30 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін

Дискусія під назвою «Ідеальна концепція польсько-української співпраці?»

Роздуми, присвячені політичній думці речників польсько-українського діалогу. Розмова занурена в контексті видавничих новинок із серії «Заякорене»: першого видання драми Юзефа Лободовського «Визволення» та планованого видання філософського трактату Генрика Юзевського (з архіву паризької «Культури»).
Учасники дискусії задумаються над тим, які елементи дотеперішньої політичної думки варті продовження, а які були полемічними, а також чим варто було б сьогодні їх доповнити в теперішньому процесі підтримки України під час війни. Ми спробуємо задуматися над тим, яким чином будувати тривалі міжкультурні стосунки в нашому новому мультикультурному суспільстві.

Сто років тому до рідного Любліна повернувся перший речник польсько-українського діалогу Юзеф Лободовський — поет, перекладач, прозаїк, публіцист. Він приїхав до міста 1922 року потягом із Кавказу, де виростав серед кубанських козаків, пізнавши смак біди та драматичні події комуністичної революції. Його досі неопублікована драма «Визволення» побачила світ у серії «Заякорене» і дозволяє роздивитися суспільно-політичний механізм епохи Великої кризи.

Розмовлятимуть: Ярослав Цимерман, Маріуш Сава, Войцех Покора, Александра Зіньчук

9 липня 2022 (субота) | 13.30–15.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін


«Соціальні мережі. Безпечний чи небезпечний фронт війни?»
З Катериною Бабкіною розмовлятиме Мар’яна Кріль.
Для більшости з нас соцмережі є постійним елементом щоденного життя. Найпопулярнішими є фейсбук, інстаграм, твітер. А що, коли використання цих соцмереж може виявитися небезпечним? У якому значенні? Чи соцмережі є фронтом війни? Чи воєнна інформація (фотографії, записи) можуть мають проходити цензуру? Як справлятися з дезінформацією? Учасниці розмови замисляться над роллю соцмереж під час війни.
Катерина Бабкіна (нар. 1985 року в Івано-Франківську) – відома українська письменниця, журналістка, сценаристка і менеджерка культури. Авторка кількох поетичних збірок (дебют «Вогні святого Ельма», 2002), роману «Соня», 2013, збірок оповідань, книжок для дітей, а також кіносценаріїв та п’єси «Гамлет. Вавілон», що виставлялася у Києві, Женеві та Відні. Її твори перекладено англійською, чеською, французькою, іспанською, німецькою, шведською, румунською, російською та івритом. У 2017 році накладом Майстерні культури в Любліні вийшла друком збірка оповідань «Щасливі голі люди» (укр. видання 2016), що стала першою книжкою Катерини Бабкіної, виданою в Польщі. У 2021 р. за польський переклад книжки «Мій дідусь танцював краще за всіх» нагороджена Літературною премією Центральної Європи «Ангелус».
9 липня 2022 (субота) | 16.00–17.30 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін

Прем’єра першого польського видання вибраних віршів Янкева Глатштейна «Добраніч, світе» в перекладах польською з їдиш, зокрема, Белли Шварцман-Чарноти та Моніки Адамчик- Ґарбовської. З перекладачками розмовлятиме Моніка Шабловська-Заремба.

Янкев (Яків) Глатштейн народився 1896 р. у Любліні. У 1914 р. виїхав до Сполучених Штатів, де у Нью-Йорку творив модерністичну поетичну групу «In Zich». Був цінованим і впізнаваним єврейським письменником, що творив мовою їдиш, через що у Польщі був практично невідомий. У його творчості присутні як рідні люблінські мотиви, так і нью-йоркська буденність, а також роздуми про традиції й оплакування жертв Голокосту.

10 липня (неділя) | 11.00–12.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін

Анонс видання польського видання «Республіки глухих» (Deaf Republic) Іллі Камінського. З перекладачкою Анною Лазар розмовлятиме Ян Бурнатовський. Переклад польською мовою жестів.

Польське видання «Республіки глухих» з’явиться в перекладі Анни Лазар у серії «Заякорене». Збірка віршів Іллі Камінського під назвою «Deaf Republic» вийшла друком 2019 р. в американському видавництві Graywolf Press. Вміщена в ній оповідь про війну зберігає нині свою актуальність. Том був відразу високо оцінений, а автора нагороджено низкою престижних премій ін став, зокрема, лавреатом Національної єврейської поетичної премії та фіналістом Національної книжкової поетичної премії, Книжкової премії «Лос Анжелес Таймз» чи Поетичної премії Національного гуртка книжкових критиків).
Ілля Камінський народився в Одесі. Дитиною внаслідок хвороби втратив слух. Є американським поетом єврейсько-російсько-українського походження, критиком, перекладачем і викладачем. Найвідоміші його поетичні збірки — «Танці в Одесі» та «Республіка глухих».
Після зустрічі відбудеться перформанс львівського митця Володимира Топія
10 липня (неділя) | 16.00–17.00 | «Балаган» патіо, вул. Ґродзька 5a, Люблін

«Східний експрес» — це цикл зустрічей і видавнича серія, яка має на меті представлення читачам найновішої літератури східних сусідів Польщі, що заторкує актуальні проблеми для цих суспільств і не позбавлена критичної дистанції та гумору. Ця місія випливає з розташування Любліна недалеко східного кордону Європейського Союзу і є логічним продовженням довголітньої діяльности люблінських літературних і видавничих кіл, спрямованої на знайомство польських читачів із культурою східних сусідів (зокрема «Видавніцтво Літерацке», щоквартальник «Акцент», щоквартальник «Креси», інтернет-часопис «Культура Ентер»). Видавництво Майстерні культури в Люблині публікує у серії «Східний експрес» передовсім розмаїту в жанровому розумінні прозу й есеїстику, а також поезію. Назва серії відсилає до знаменитого потяга Париж — Константинополь, який у свої золоті часи перетинав майже всю Європу, а також до таких літературних проєктів, як Literature Express Europe 2000 чи видаваний у двотисячних роках в Україні літературний часопис «Потяг 76».

Серія «Заякорене»

Видавнича серія Майстерні культури в Любліні, заснована 2021 року. Досі в її рамках побачила світ перша книжка вибраних віршів Янкева Глатштейна «Добраніч, світе» в перекладах із їдиш та досі неопублікована драма Юзефа Лободовського «Визволення». Нова серія була створена у відповідь на нові потреби, коли в епоху дезінтеграції спільнот, європейських, сусідських, міжлюдських зв’язків, розпаду колишніх геополітичних конфігурацій, способів щоденного функціонування змінилося також поняття геопоетики. Література, що виходить поза контури кордонів, може сягати далі, проявляти здатність інтегрування й пояснювати сьогоднішні трансформації у світі, піддавати сумніву наявні мисленнєві схеми, розпізнавати емоційні реакції, досліджувати глибини понять, долати виклики сучасности й майбутнього, не оминаючи джерел, підґрунтя, з якого вона виросла і в якому заякорилася хоча б окремим нервом часу, місця чи системи цінностей. Але в новому постізоляційному світі, позначеному катастрофою, народжується нова чутливість. Вже вичерпалися уявлення про те, що є нашим, рідним. Знову змінюються кордони Заходу і Сходу, Півночі та Півдня, а разом із ними літератури окремих мов і країн. Час змінити наратив, що спирається на зручні опозиції та поділи. Якщо ми хочемо визволити нові культуротворчі сенси, час примиритися з варіативністю та неуникною мінливістю. Поєднувати, пливучи. Наново заякорювати.

Видавничі прем’єри відбуваються під час музичного фестивалю «Схід культури — Інші звуки». Нагадуємо про виконавців, які виступлять під час заходу: Beardyman — один із найкращих бітбоксерів на світі, мультиінструменталіст та комік, винятковий перкусист і перкусіоналіст Джуліан Сарторіус, надія грузинської електроніки Анушка Чхеїзде, мультимедійний український дует Cluster Lizard, українськопольський проєкт Kadabra Dyskety Kusaje, два білоруські склади: танцювальне тріо Dlina Volny та MaDMApper, який поєднує синтезаторне звучання з візуальними експериментами, легендарний британстький дует Godflesh, панк-джазовий супергурт Lean Left, зірка британської електронної сцени Squarepusher, нові обличчя мережі Keychange: NIMF, Bandit Bandit, Fågelle, польське представництво у вигляді гуртів Pablopavo i Ludziki, Niemoc, Nanga, а в рамках щорічної презентації вибраної студії звукозапису ми зустрінемося з представниками вашингтонського лейбла Dischord Records та гуртами Scream, Soulside, Girls Against Boys, а також Escape-ism.

Під час фестивалю можна буде придбати і книжки, презентовані в рамках цьогорічного фестивалю «Схід культури — Інші звуки», і ті, які були видані в попередні роки.

Схід культури — Інші звуки
7–10
липня 2022 р.

Люблін, лука під Замком

Вхід на захід безкоштовний.

Організатори фестивалю «Схід культури — Інші звуки»:
Міністерство культури і національної спадщини, Національний центр культури, Місто Люблін, Майстерня культури в Любліні та «Доступна культура».
Почесний патронат над подією взяв Кшиштоф Жук — Президент міста Люблін.
Інформаційні спонсори: Polityka, Gazeta Wyborcza, HIRO, TVP Polonia, Radio Lublin, nowamuzyka.pl., rytmy.pl, British Council, Onet
Партнери: Keychange, Music Export Poland

Детальнішу інформацію про фестиваль можна знайти на: www.innebrzmienia.eu

Kultura Enter
21.06.2022