Strona główna/[UA] Виставка колажів “Думаючи про ворога”

[UA] Виставка колажів “Думаючи про ворога”

«Війна змінює все. У час російської агресії міф про „велику російську культуру” стає ілюзією, показуючи своє справжнє обличчя – вбивство, катування, смерть, руйнування. У цих колажах є коротке відображення того, як „російська культура” завжди була частиною великої російської пропаганди та маніпуляції, що породило війну та руйнування».

Виставка колажів “Думаючи про ворога” – це моя рефлексія на події в моїй країні, які триваютьтретій рік. Насправді війна в Україні триває вже 10 років, починаючи від окупації Криму росією та першої окупації Донбасу у 2014 році.

24 лютого 22 року о 4 ранку мене розбудив гул військового літака, який пролітав майже над моїм балконом, а новини одразу сповіщали: росія напала на Україну. Війна розпочалась.

Як говорити про війну мовою мистецтва? Як пояснити світові про російську агресію, яка є прямим терористичним актом та геноцидом проти всього українського народу? Як через мистецтво розповісти світові відверто про всі нелюдські злочини росії проти України? Вбивства, катування, згвалтування так званої “великої російської армії”, яка не дотримується жодних гуманних норм та законів війни проти мирного населення і загалом у бою? Росія – окупант. Україна – країна, яка вже третій рік тримає та відбиває величезну атаку варварських окупантів росії та гідно захищає країну – наші міста, нашу землю, наш дім, попри важкі втрати.

Війна змінює все. В час російської агресії, міф про „велику російську культуру” стає ілюзією, показуючи своє справжнє обличчя – вбивство, катування, смерть, руйнування. У цих колажах коротке відображення того, як „російська культура” перетворюється (а зрештою завжди і була) частиною великої російської пропаганди та маніпуляції, що породило війну та руйнування. Митець працює в жанрі колажу, що є головним елементом творення його візуального мистецтва.

Моя серія колажів “Думаючи про ворога” – це можливість певного послання світові та Європі через мову художника про варварство російського режиму та всієї росії. На кожному колажі ви бачите червону пляму –це метафорична кров, яка на руках кожного росіянина за всіх невинно вбитих українців, дітей, батьків, чоловіків, жінок. За усіх закатованих українців, які просто хотіли жити на своїй землі та захищали її. За усі знищені будинки, за усі знищені українські міста. Я більше не хочу думати про ворога, бо вірю, що ворог як уособлення великого зла повинен в результаті бути знищений.

Олександр Максимов (Художник)

Виставка працює в робочий час книгарні Między Słowami, вул. Рибна 4/5, Старе місто Люблін.

Виставка супроводжує зустрічі в рамках фестивалю «Схід культури – інші звуки».