Strona główna/[UA] УКРАЇНА. Перший тур президентських виборів

[UA] УКРАЇНА. Перший тур президентських виборів

Перший тур президентських виборів як символ змін в українському суспільстві?
Роман Романцов

1 квітня на факультеті політології Університету Марії Кюрі-Склодовської відбулись дебати Україна. Президентські вибори 2019. Захід був організований спільно з Інститутом Центральної Європи, Центром Східної Європи та факультетом політології вищезгаданого університету. У дебатах взяли участь проф. Валентин Балюк, проф. Войцех Сокол, проф. Томаш Стемпневський, Александра Зінчук та Кшиштоф Становський. Під час дискусії оборювались передвиборчі перегони кандидатів у президенти, електоральні поділи та міжнародний контекст результатів першого туру президентських виборів. Текст є власною рефлексією і візією, яка виникла на основі дискусії.

Сьомі президентські вибори в Україні відбулися 31 березня 2019 р. Серед 39 політиків громадяни України вибрали дві особи. За чинного Президента України Петра Порошенка проголосувало – 15,95% виборців. За його конкурента, людини, яка більшість життя була ближче до сцени, ніж до політики, артиста розважальних телевізійних шоу – Володимира Зеленського – 30,24% голосів. Участь у першому турі взяло приблизно 65% виборців. Сьомі вибори в Україні засвідчили електоральні поділи – у двох західних областях Львівській – (35,32% голосів) та Тернопільській (24,36% голосів) перемогу отримав чинний президент Петро Порошенко, у двох східних областях найбільше голосували за представника Опозиційного блоку Юрія Бойка, який отримав 43,96% голосів у частині Луганської області та 36,87% голосів у частині Донецької області. Епатажний Володимир Зеленський став кандидатом, який був популярний у більшості регіонів, перемігши своїх конкурентів у 19 областях.

Перший тур виборів показав відношення українського суспільства до чинного президента та успішність впливу піар-технологій головних кандидатів у боротьбі за президентське крісло. Передвиборча кампанія розпочалась в період низької довіри українського суспільства до інститутів влади, при цьому, важливою новиною цих виборів стала активна учать у голосуванні населення молодого покоління. Другий тур виборів визначить очільника однієї з найбільших країн Європи, вміння, розум та здібності якого будуть вирішувати значну кількість важливих питань, як у зовнішній, так і у внутрішній політиці.

Перший тур і важка перемога для Петра Порошенко. Варто зазначити, що Порошенко приймав активну участь у політичному житті країни ще з початку 90-х років. За часів президенства Віктора Ющенка він виконував обов’язки Міністра закордонних справ. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича Петро Порошенко займав посаду Міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді Миколи Азарова. Внаслідок перемоги Революції Гідності та втечі колишнього президента Віктора Януковича до Російської Федерації Порошенко здобув перемогу на президентських виборах у 2014 р. Варто зауважити, що він очолив державу в один з кризових її періодів. Внаслідок агресії з боку Росії країна втратила частину територій: Автомномна Республіка Крим була анексована Російською Федерацією, а в частинах Донецької та Луганської областей дійшло до військового конфлікту, в якому присутній слід військових російської армії та місцевих сепаратистів. Для України 2014 р. був одним найважчих періодів від 1991 р. Окрім військових дій відбулось різке падіння економічних показників, девальвація гривні, ріст цін. Стрімко знизився рівень життя. Низькі зарплати, безробіття в сільській місцевості спричинили одну з найбільших хвиль міграції з України. Виїзд кваліфікованих кадрів набрав загрозливих темпів для економіки країни.

У 2014-2019 рр. Україна була країною знакових змін. За президентської п’ятирічки Порошенка було сформоване боєздатне українське військо, яке отримало бойовий досвід та вміння стати на захисті державного суверенітету. Відбулись зміни і в культурній площині, зокрема варто виокремити декомунізацію, яка передбачала кардинальний відхід від радянського минулого і була спрямована на усунення символів радянської спадщини. Також і не без участі Порошенка відбувалось намагання обмежити вплив Росії на культуру та суспільство України. Президент офіційно задекларував пріоритет української мови в країні, було заборонено російські пропагандистські телевізійні канали. У галузі релігійної політики Порошенко сприяв створенню єдиної православної церкви і зробив її канонічною та підпорядкованою константинопольському патріархові.

Отримавши більшість голосів на виборах у 2014 р. Петро Порошенко став президентом у складний для України час. Окрім довіри від виборців президент отримав серйозні виклики – бути ініціатором змін та реформ в Україні. При цьому за 2014-2019 рр. так і не було подолано корупцію, непотизм, не відбулося оновлення політичної еліти, і найголовніше – не проведено цілковитого демонтажу олігархічної політичної системи. Відсутність суттєвих змін у країні, низькі доходи, слабка економіка більше грали проти президента і не додавали йому плюсів у рейтингу. Президентські гасла – створення армії, підтримка української мови та відродження української православної церкви, як показали результати першого туру, не були ефективними для підвищення популярності чинного президента.

Перша чи остання перемога Володимира Зеленського? Колоритний артист Володимир Зеленський – відомий українцям за участю у розважальний телевізійній вечірній передачі під назвою «95 квартал» та за серіалом «Слуга народу» в якому зіграв роль президента України. Як відомо з відкритих джерел Зеленський має вищу юридичну освіту, однак ніколи не працював за фахом. З часом молодий випускник юридичного факультету віднайшов себе як чудовий артист, який за розкрив у собі неперевершений талант розважати людей з екранів телевізорів. Гострі жарти на відомих українських політиків та їх копіювання додавали шаленої популярності для Зеленського. Досить неочікувано та дуже швидко він увійшов в українську політику. Під час новорічного привітання з екранів одного з телеканалів, який є власністю підприємця Ігоря Коломойского, Зеленський заявив про намір балотуватися на Президента України. При цьому підготовка до такого «несподіваного» кроку розпочалась ще з грудня 2015, коли на екрани вийшов телевізійний серіал під назвою «Слуга народу». Комедійний серіал присвячений історії обрання президентом України молодого вчителя історії Василя Голобородька. Зеленський у трьох сезонах грає головну роль – самого Василя Голобородька.

Як відомо, Зеленський переміг у першому турі з приголомшеним результатом у більшості областей – він набрав понад 25% голосів. Головна причина такої популярності Зеленського полягає в тому, значна частина населення України не має довіри до відомих політиків, в а вміло опрацьована піар технологія створила ефект перекладання образу простого і чесного президента з серіалу на дійсність. Парадоксально, але частина населення України бачить у коміку Зеленському чесного президента перекладаючи уявну картинку с фільму на дійсність, навіть не замислюючись над тим чи має він практичні вміння та навички політика, а ні над наслідками, які можуть бути від непрофесіоналізму на президентській посаді. Соціум в Україні настільки зневірений і розчарований у політиці що готовий вірити в симулякр – уявного президента без відповідної освіти, вмінь та досвіду. Появу Зеленського у політичних іграх можна пояснити також як сигнал чинному президентові від олігархічних угрупувань, мовляв – ми не дамо так просто вибудувати жорстку президентську республіку.

Чому вибори програла Юлія Тимошенко? Серед аутсайдерів сьомих президентських перегонів з 36 кандидатів Юлія Володимирівна Тимошенко зайняла почесне третє місце, отримавши 13,40% голосів, перемігши в одній Івано-Франківській області. Маючи міцний політичний бекграунд, Юлії Володимирівні не вистачило 3% голосів для перемоги над чинним президентом. Це вже другі невдалі президентські вибори для Тимошенко, на яких вона програла. Негативний імідж, сформований попередніми політиками та агресивні піар-кампанії, які мали місце під час цьогорічних виборів вплинули на її поразку. Тимошенко, маючи досить сильні амбіції щодо політичного лідерства, була об’єктом гострої критики з боку противників. Безперечно, невдачі на політичному рівні, які мали місце під час прем’єрства Юлії Володимирівни сформували їй негативний образ. Тим не менш відходячи на друге, або правильніше сказати, третє місце, Тимошенко залишається сильним гравцем на політичній сцені. Програні чергові президентські вибори створили всі можливості для подальшої політичної кар’єри Юлії Володимирівни. Враховуючи потенціал та досвід політичної боротьби, Тимошенко при нагоді і зручній можливості може ввійти в активні змагання за місце прем’єр-міністра України.

Чому програли всі інші? Доволі великий вибір кандидатів на посаду президента, створив ситуацію, коли більшість населення просто не знала і не орієнтувалася у передвиборчих програмах цих претендентів. Четверте місце у цьогорічних виборах зайняв представник «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко, набравши 11,67% голосів. Його програма була найбільш популярна серед виборців східних регіонів. У своїй програмі цей кандидат акцентував на впровадженні миру і закінченні конфлікту на Донбасі, а також підкреслював налагодження співпраці з Російською Федерацією. Цьогорічні вибори засвідчили поразку лідера Опозиційного блоку. Для більшості населення України гасла зближення до Росії у закордонній політиці не були привабливими. На такий низький рейтинг Бойко, вплинув також розкол в Опозиційному блоці, в наслідок якого у виборах президента брав участь ще один представник від цієї політичної сили – Олександр Вілкул, який отримав 4,15%.

Завідомо непрохідні кандидати йшли на вибори з метою чергового політичного піару або спробою відтягнути голоси від інших учасників виборчого процесу. Так, у виборчому списку було два прізвища Тимошенко. Окрім Юлії Тимошенко кандидатом у президенти був зареєстрований народний депутат від партії Народний фронт, уродженець міста Коломиї – Юрій Тимошенко. Деякі кандидати в своїх програмах давали доволі нереалістичні та відверто популістські обіцянки. Так Олег Ляшко, лідер Радикальної Партії, говорив про відновлення для України статусу ядерної держави та пряму військову допомогу США. Кандидат у президенти Володимир Петров – продюсер компанії «Люмпен Продакшин» обіцяв безплатний щоденний хліб кожному громадянину, ліквідацію пенсійного фонду та повернення до України тих територій, які належать сусіднім державам. У більшості кандидатів у програмі не було чітко прописано кроків щодо членства України у НАТО та ЄС. Аналіз передвиборчих програм кандидатів може засвідчити, що традиції багатовекторної закордонної політики часів Леоніда Кучми, становлять дуже зручний механізм лавірування між проросійським напрямком та євроатлантичним, що в перемінливій політичній ситуації залишається для діючих політиків можливістю зажди зайняти вигідну позицію і знайти своє місце під сонцем.

Президентські вибори 2019 показали стосунок українського суспільства до політичного процесу, який характеризує низька довіра до чинних політиків, бажання змін політичних еліт, неприйняття жорсткої президентської моделі керування. Цікаво, що на цьогорічних виборах активно голосувало молоде покоління, для яких це були перші президентські вибори. Тяжіння фінансових еліт до збільшення повноважень парламенту впроваджує Україну до традиційно європейського політичного дискурсу з більшим впливом на життя країни з боку парламенту, уряду та прем’єр міністра та виключно представницькою роллю президента. Наявність такої тенденції відрізняє Україну від Білорусі та Росії.

Роман Романцов

Source: en.wikipedia.org

Source: en.wikipedia.org

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.

Fot. Bartosz Proll. Dzięki uprzejmości UMCS.